Загальна характеристика видів вихідних документів, котрі готуються аналітичними підрозділами для владних інстанцій.

Багаторічна практика інформаційно-аналітичної діяльності сформувала чітко визначений і загально визнаний у багатьох держава перелік інформаційних та аналітичних документів, котрі направляються до різного рівня владних структур держави, а саме:

Інформаційне повідомлення – лист, в якому владні інстанції інформуються про дії, події, явища чи процеси, котрі відбуваються в тій чи іншій сфері суспільного життя; визначається їхнє значення, можливі позитивні чи негативні наслідки для населення, суспільства і держави. Повідомлення надсилається для загального інформування і використання інформації зацікавленими посадовими особами на свій розсуд.

Доповідна записка – лист в якому владні інстанції інформуються про дії, події, явища чи процеси, що відбуваються в тій чи іншій сфері суспільного життя; визначається їх значення, можливі позитивні чи негативні наслідки для населення, суспільства і держави; висловлюються варіанти доцільних заходів відповідного реагування органів державної влади та управління для вирішення позначених в доповідній записці проблем.

Анотація – це стисла характеристика друкованого твору (його сукупності або частин) з точки зору змісту, призначення, виду, форми та інших особливостей. Існують різні види анотацій, зокрема: реферативна анотація, розгорнута (аналітична) анотація, довідкова анотація.

Реферативна анотація – це синтез індикативних та інформативних методів згортання інформації. Інколи цей вид вторинного документа називають індикативним рефератом. У реферативній анотації подається характеристика основних положень і висновків документу, твору, переказ його змісту або окремих аспектів змісту.

Розгорнута (аналітична) анотація є найбільш інформативним типом анотації: крім формальних характеристик вона включає елементи аналізу предметно-тематичного змісту документу.

Довідкова анотація стисло уточнює незрозумілий заголовок і повідомляє розширені відомості про автора, а також форму, зміст, жанр, призначення та інші особливості документу, відсутні в бібліографічному описі. Довідкові анотації не містять критичної оцінки документа.



Реферат – багатоцільова форма подачі інформації. З цієї причини існують різні класифікації та погляди на його суть. Аналіз сучасної практики реферування доводить, що обсяг реферату істотно відрізняється в різних реферативних виданнях. Нині – це одне з найбільш дискусійних питань. Реферат – це багатофункціональний вторинний документ, котрий виконує безліч функцій: 1) інформативну, 2) науково-комунікативну, 3) прогностичну, 4) довідкову, 5) адресну, 6) індексувальну та 7) індикативну.

Огляд – це, по-перше, синтезований текст, в якому подано зведену характеристику певного питання чи проблеми, котра базується на використанні інформації, отриманої з низки першоджерел за певний проміжок часу; по-друге,науково-технічний документ, який містить одержану на основі оцінки, аналізу, систематизації і узагальнення відомостей із першоджерел концентровану інформацію про попередній та сучасний стан та/або тенденції розвитку досліджуваної проблеми (включаючи комплексні). Існують різні види оглядів, а саме:

1. Бібліографічний огляд – вторинний документ, який містить систематизовані та узагальнені відомості про характер і призначення науково-технічних видань та документів.

2. Реферативний огляд – вторинний документ, який містить одержані з першоджерел систематизовані та узагальнені відомості про стан і основні тенденції розвитку проблеми, предмета.

3. Аналітичний огляд – це, по-перше, первинний документ, одержаний у результаті всебічного аналізу відомостей з першоджерел, містить якісно нове знання (інформацію), тобто аргументовану авторську оцінку стану, тенденцій і перспектив розвитку досліджуваної проблеми, предмета і, за необхідності, обгрунтовані рекомендації щодо варіантів їх вирішення з визначенням можливих позитивних і негативних наслідків; по-друге, – це детальна розповідь, де подано зведену характеристику певного питання, проблеми, теми, що базується на інформації, отриманій з опублікованих джерел.

Дайджест(від лат. digest – коротке викладення) – це фрагменти текстів документів (цитати, витяги), підібрані за якоюсь темою, не забезпечений загальними публікаціями і знаходиться у сфері інтересів реальних або потенціальних читачів.

Хрестоматія (від грец. chrestomátheia, від chrestós – корисний і manthano – вчуся), книга, різновид навчального посібника, котрий є збіркою систематизовано підібраних матеріалів за якою-небудь галуззю знань, уривків з: 1) наукових, 2) публіцистичних, 3) мемуарних; 4) художніх творів, а також 7) різних інших документів. Зазвичай матеріали, котрі включаються до хрестоматії, підбираються відповідно до цілей вивчення певного навчального предмету. Зазначений збірник готується інформаційно-аналітичними підрозділами для забезпечення навчальними матеріалами у сфері поза вузівської освіти, навчальних закладів післядипломної освіти з підготовки та перепідготовки фахівців системи державного управління.

Висновки. Підсумовуючи доцільно зазначити, що інформаційно-аналітична діяльність стала невід’ємною частиною всіх сфер суспільного життя і є дуже важливою для розвитку сучасної науки, тому природнім є те, що нині існує багато видів інформаційно-аналітичних документів, які можуть застосовуватись в різних видах людської діяльності. Наочним є також й те, що не існує універсальної класифікації інформаційно-аналітичних документів. Нині науковці виділяють наступні найбільш популярні види інформаційно-аналітичних документів: 1) інформаційні повідомлення, 2) доповідні записки, 3) різновиди анотацій, 4) реферати, 5) огляди, 6) дайджести, 7) хрестоматії, а також різноманітні документи графічного характеру, а саме: 1) схеми, 2) графіки, 3) діаграми, 4) таблиці, 5) карти або 6) плани.

Зазначена різноманітність видів інформаційно-аналітичного продукту обумовлена потребами сучасних сфер застосування – адже інформаційно-аналітичне забезпечення набуло рівня важливої передумови успіху в будь-якої галузі наукової або практичної діяльності, в тому числі й формування інформаційної культури та професійної підготовки фахівців для різних сфер суспільно корисної діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Дайте загальну характеристику стану розвитку практики підготовки вихідних документів, котрі готуються інформаційно-аналітичними підрозділами для інформаційного забезпечення замовників.

2. Розтлумачите сутність вимог до структури і форми складання прогнозного документу щодо можливостей іноземної держави та можливих перебігів подій в міжнародних і міждержавних відносинах.

3. Поясніть сутність вимог до критеріїв визначення формипрогнозного документу щодо можливостей іноземної держави та можливих перебігів подій в міжнародних і міждержавних відносинах.

4. Поясніть що означає вислів: „Зрозуміле, аргументоване і однозначне пояснення посилань і тверджень у прогнозному документі щодо можливостей іноземної держави та можливих перебігів подій в міжнародних і міждержавних відносинах.

5. Дайте характеристику окремих структурних елементів форми документу аналітичного прогнозування щодо можливостей іноземної держави та можливих перебігів подій в міжнародних і міждержавних відносинах.

6. Дайте загальна характеристику системі видів вихідних документів, котрі готуються аналітичними підрозділами для владних інстанцій.

7. Поясніть особливості інформаційного повідомлення та його функції.

8. Поясніть особливості доповідної записки та її функції.

9. Поясніть особливості реферативної анотації та її функції.

10. Поясніть особливості розгорнутої (аналітичної) анотації та її функції.

11. Поясніть особливості довідкової анотації та її функції.

12. Поясніть особливості реферату та його функції.

13. Поясніть особливості огляду та його функції.

14. Поясніть особливості бібліографічного огляду та його функції.

15. Поясніть особливості реферативного огляду та його функції.

16. Поясніть особливості аналітичного огляду та його функції.

17. Поясніть особливості дайджесту та його функції.

18. Поясніть особливості хрестоматії та її функції.

19. Прокоментуйте сутність і значення п’яти основних чинників, котрі обумовлюють успіх передбачення в аналітичному дослідженні.

20. Поясніть чому та дайте характеристику особливостям, які обумовлюють необхідність та постійну зацікавленість органів державної влади та управління в аналітичній інформації, складеній на підставі оперативної (добутою таємними засобами) інформації розвідки, контррозвідки та інших спецслужб.

Список рекомендованої літератури: [15, 18, 20, 24, 30, 60, 77, 83].



8393740578871078.html
8393807810827540.html

8393740578871078.html
8393807810827540.html
    PR.RU™