Зародження та розвиток історичної науки на Закарпатті (к. ХVІІІ – поч. ХХ ст.).

Закарпаття на рубежі 18-19ст. дало світу чимало освічених людей. Деякі з них виїжджали на Україну і в Росію (Орлай, Гуца-Венелін, Балудянський, Лодій, Кукольник), де створили перші праці з історії Закарпаття (Венелин «Несколько слов о Россиянах Венгерских…», 1905).

Інші, такі як Базилович, Бачинський, Довгович, Коцак, Фогораші, Лучкай, працювали беспосередньо на теренах Закарпаття.

Дослідження Закарпаття в царині історії розпочалося в кін. 18 ст. (Й. Базилович); в 19 ст. з’явився ряд дрібних повідомлень до церк. і культ. іст. Закарпаття. У 19 ст. Лучкай створив 6-томну фундаментальну працю «Усторія карпатських русинів», у цій праці досліджується цілий комплекс питань соціально-економічного, політичного та культурного розвитку Закарпаття доби феодалізму. Лучкай використав архівні матеріали Мукачівської греко-католицької єпархії, наукової бібіліотеки італійського міста Лукка, давньоруські та угорські літописи. Основні дослідження З. проведено в 20 ст. місц. та укр. вченими з Галичини і Наддніпрянщини, росіянами, угорцями, чехами й ін. Археологічні досліди провадили Т. Легоцький, Й. Янкович, Я. Пастернак. Ряд іст. праць з’явився з-під пера А. Годинки, О. Бонкала, В. Гаджеґи, Є. Перфецького, О. Петрова, О. Мицюка. М. Лелекача, з іст. письменства і культ. життя — І. Франка, Я. Стрипського, Є. Сабова, Ю. Яворського, В. Бірчака, Є. Недзельського й ін. Етногр. і демографічні матеріяли збирали і досліджували І. Верхратський, В. Гнатюк, С. Томашівський, а закарп. говори розробили О. Брох, І. Панькевич, Г. Геровський й ін. Геогр. студії провадили І. Краль, В. Кубійович, С. Рудницький й ін. Багато матеріалу містили монографії про закарп. комітати, видані угор. урядовими чинниками в кін. 19 і на поч. 20 ст. Так само немало етногр. матеріалу та розвідок з культ. іст. з’явилося в «ЗНТШ». В 1920—30-их pp. здобутки студій над З. друкувалися в Наук. Записках Т-ва «Просвіти» в Ужгороді, в журн. «Карпатскій Свет». З кін. 19 в. існує в Мукачеві іст. музей ім. Легоцького (перев. археологічні знахідки), а в 1920-их pp. постав краєзнавчий музей в Ужгороді, що містить іст. і етногр. експонати.


8388375348836829.html
8388434893617581.html

8388375348836829.html
8388434893617581.html
    PR.RU™